Охорона здоров’я

Війна, що недавно закінчилася, залишила багато зброї та вибухонебезпечних предметів. Досить часто жертвами небезпечних знахідок були підлітки. З метою зберегти їх здоров’я завідувач хірургічним відділенням Еммануїл Борисович Замощин неодноразово виступав перед школярами та в місцевій газеті.

Дитячий туберкульозний санаторій у 1946 році містився в мальовничому куточку в оточенні соснових і дубових дерев. Після належного ремонту, санаторій прийняв на лікування 75 дітей. Для покращення харчування пацієнтів лікувальний заклад організував власне підсобне господарство, в якому були корови, свині та інша живність, вирощувалися овочі.

У листопаді 1945 року в Новограді-Волинському на вул. Пушкіна, у районі сучасної школи №4 відкрився Будинок дитини, де виховувалися малята віком від 1 до 4 років, більшість яких були сиротами. Маленькі і тісні приміщення були непридатними для проживання дітей, були відсутні допоміжні приміщення для господарства. Харчування дітей було незадовільним. Незважаючи на численні проблеми, у 1950 році у дитячому будинку виховувалося 135 дітей-сиріт.

Діти на медичному огляді у міській лікарні. Фото 1940-х років

Сфера охорони здоров’я у 1950 році включала 24 медично-санітарних установи, в тому числі: міжрайонну лікарню, поліклініку, дитячу поліклініку, тубдиспансер, вендиспансер, туберкульозний санаторій, аптеку, фавозний будинок, два Будинки дитини і санепідемстанцію.

У 1946 році розпочало свою роботу науково-медичне товариство. В ньому займалися 60 лікарів міста. Для членів товариства проводилися читання науково-популярних лекцій. Першу лекцію про нові етапи розвитку хірургії в роки Великої Вітчизняної війни прочитав лікар хірургічного відділу міської лікарні Е. Б. Замощин.

З метою попередження ракових захворювань у жінок при жіночій консультації міського відділу охорони здоров’я відкрили онкологічний профілакторій. Консультації проводилися у дворі міської поліклініки на вул. Радянській, 21.

За відсутністю автомашини лікарі і медсестри на виклики до хворих ходили пішки. Особливо складно працювалося черговим лікарям у нічний час. Незважаючи на труднощі, лікарі самовіддано боролися за життя людини. Особливо показовим є випадок, який стався з працівницею вантажної контори залізничної станції, яка тяжко захворіла. Потрібна була невідкладна операція та кваліфікована медична допомога. З Київської центральної залізничної лікарні був надісланий літак, на борту якого знаходився медперсонал і всі необхідні засоби для проведення операції, за участі і допомоги яких у медичній амбулаторії станції була проведена вдала операція хворій.

Особливо багато подяк отримував досвідчений лікар і чуйна людина Е. Б. Замощин. Його називали лікарем з великої літери.

У Новограді-Волинському районним комітетом Червоного Хреста, що містився на вул. Леніна, 3, (нині — вул. Шевченка), з 1 лютого 1948 року організована робота школи медичних сестер. Строк навчання становив півтора роки.