Транспорт

Залізниця

З 22 січня 1944 року на території Новоград-Волинського району почав працювати Коростенський відділок залізниці, хоча за спогадами голови виконкому міської Ради депутатів трудящих М. Р. Агаркова вже на третій день після визволення міста від німців, перший ешелон пройшов через станцію. Залізниця у всі часи була стратегічним об’єктом, тому їй приділялося найбільше уваги. Рейкове господарство і рухомий склад були відновлені швидко. Згодом далі розпочали капітальний ремонт приміщення вокзалу. Навесні 1946 року були перероблені печі, відремонтовано дах, перестелена підлога та пофарбовані внутрішні приміщення. На вокзалі відкриті кімнати для матері і дитини та офіцерського складу Червоної Армії. Для покращення обслуговування пасажирів на початку серпня 1946 року на вул. Міжнародній, 14, (нині Соборності) було відкрито міську касу попереднього продажу пасажирських квитків на потяги.

Особливе місце у залізничному господарстві Новограда-Волинського займала вузькоколійка ліспромгоспу, яка повинна була доставляти деревину до лісозаводу. Фінансування велося за остаточним принципом і не йшло ні в яке порівняння з допомогою «великій» залізниці. Найбільш болючою проблемою вузькоколійки було сходження потягів та вагонів з рейок, але завдяки вмілим діям працівників підприємства кількість пригод на колії зменшилося з 46 у серпні до 7 випадків протягом вересня і жовтня 1946 року.

Автотранспорт

На початку липня 1946 року автотранспортною конторою, яка містилася на вул. Пушкінській, 30, було відкрито пасажирське сполучення між Новоградом-Волинським і Житомиром. Рейси здійснювалися 2 рази на тиждень — у середу і п’ятницю. Автобус відправлявся з Новограда о 8 годині ранку. Плата за проїзд в один кінець становила 51 крб. 50 коп. З жовтня автобус почав курсувати 4 рази на тиждень, вартість проїзду суттєво знизилася — до 14 крб. 49 коп. Крім того, з 15 серпня відкрито перший міський автобусний маршрут від автотранспортної контори до залізничного вокзалу. Зупинки або, як тоді казали, посадочні пункти були передбачені в наступних місцях: автоконтора, міськком партії, міськрада, кінотеатр, «Міськпаливо», завод ім. Сталіна, вокзал. Автобус, який робив один рейс на добу, вирушав у рейс о 22 годині і прибував на вокзал о 22 год. 30 хв., а з вокзалу відправлявся у зворотному напрямку після приходу потягу.

Післявоєнний автотранспорт (трофейний автобус і вантажна полуторка ГАЗ-АА)