Культура

У 1946 році культурне дозвілля громадян міста забезпечували кінотеатр, Будинок культури, драматичний театр та бібліотека. На початку червня 1946 року відкрита дитяча бібліотека, заснована дитяча музична школа, в якій почали навчатися 40 учнів.

У 1950 році у місті працювали: Будинок культури імені Щорса, клуб заводу імені Сталіна, Будинок Радянської Армії, музична семирічна школа, дві бібліотеки та кінотеатр на 500 місць. Кінотеатр містився на вул. Леніна в будинку Шульца, на місці, де нині стоїть пам’ятник Леніну. Станом на листопад 1950 року книжковий фонд міської бібліотеки складався з 11 387 екземплярів, понад 1000 читачів користувалися її послугами.

Головним осередком культурного життя Новограда-Волинського був Будинок культури імені Щорса. Він містився проти сучасного Будинку рад у приміщенні, яке до революції належало німцю Льоге.

Афіша вистави Новоград-Волинського театру «Платон Кречет» сезону 1945–1946 років

Особлива роль тут належала Новоград-Волинському музично-драматичному театру. Творчий колектив власними силами провів ремонт приміщення: набули належного вигляду дах, стіни, стеля та допоміжні приміщення. У вільний від роботи час люди спішили на репетиції. Репертуар постійно поповнювався новими виставами, постановки робив художній керівник драматичного колективу Віктор Дубовицький. Театр виїжджав на гастролі до Черняхова, Коростишева, Радомишля і Брусилова. До міста на гастролі приїжджали колективи артистів професійних установ культури. Зокрема артисти Станіславської (нині — Івано-Франківської) обласної філармонії, Ленінградського театру комедії, Бердичівського музично-драматичного театру.

Аматорський хор військовослужбовців на сцені Будинку Червоної Армії міста Новограда-Волинського. Фото 1947 року

Протягом 1950 року місто з виставами та концертами відвідали артисти Білоруської державної естради, Ленінградського гастрольного бюро, Буковинський народний хор Чернівецької державної обласної філармонії, Московський державний театр ляльок, Бердичівський український драматичний театр, Ніжинський державний український драматичний театр ім. Коцюбинського, та Московський державний театр драми і комедії.

Крім драматичного театру в Будинку культури працювали хореографічний, радіотехнічний, спортивно-фізкультурний, драматичний, малювальний гуртки та гуртки художнього читання і народних інструментів.

Перший директор музичної школи Дубовицький Віктор Михайлович

Не стояли осторонь культурного життя міста і промислові підприємства. Власні будинки культури і клуби мали машинобудівний завод імені Сталіна та залізнична станція. На початку 1950 року при міжрайонній майстерні капітального ремонту відкрито робітничий клуб, у приміщенні якого був зал на 150 глядачів та працювала бібліотека.

Перший будинок, в якому музична школа розміщувалася з 1946 року до 1954 року (нині — вул. Волі, 10)

Місто завжди пишалося своїми талантами, вихованцями музичної школи, яку очолював В. М. Дубовицький. У школі в 1950 році час навчалося 180 дітей. Щорічний прийом становив біля 100 дітей. Для створення учням кращих умов навчання у вересні-листопаді відкрили дві філії школи у різних районах міста — нові класи баяну і віолончелі.

Однак поза всяким сумнівом найулюбленішим і найбільш доступним для новоград-волинців був міський кінотеатр, зал якого вміщував 500 глядачів. За 1945–1946 роки його відвідали 650 тисяч разів. За цей період було проведено 1016 кіносеансів. Кінотеатор містився в будинку Шульця. Нині на цьому місті стоїть пам’ятник В. І. Леніну. За вмілу роботу з глядачем районне відділення кінофікації відзначило колектив кінотеатру перехідним Червоним прапором Міністерства кінофікації УРСР та грошовими преміями. Саме за «довговічну і бездоганну роботу в системі кінематографії та з нагоди 30-річчя радянського кіно» Указом Президії Верховної Ради СРСР медаллю «За трудову доблесть» нагороджений начальник райвідділу кінофікації Г. М. Уріс. Атестат «Відмінник кіномережі» одержав кращий кіномеханік відділу Андрій Лавренчук.

У березні 1950 року почалася відбудова приміщення кінотеатру, зруйнованого під час бойових дій. Роботи проводилися організаціями «Облбудтрест» і «Укрелектромонтаж».