Освіта

У перші роки після війни в місті було відкрито 6 шкіл. Серед них лише три: № 3, 5 та 7 були середніми, інші — початковими. Проблем вистачало: не всі приміщення були придатними для розміщення в них шкіл, гостро стояла проблема харчування дітей. У 1946 році школа № 1 повернулася у своє приміщення на вул. К. Лібкнехта (нині — вул. Косачів), у середніх школах № 3 і 7 відкрилися їдальні, в інших були організовані буфети.

Середня школа № 3. Фото 2009 року

У школах не вистачало вчителів. Міська влада вийшла зі складного становища дуже оригінально. У 1947–1948 навчальному році при середній школі № 3 відкрився додатковий — одинадцятий клас, призначений для підготовки вчителів. Випускники після закінчення навчання направлялися працювати в початкові класи району. Крім загальноосвітніх дисциплін учні додаткового класу вивчали психологію, логіку і основи педагогіки. Таким чином, середню школу № 3 сорокових років можна вважати педагогічним училищем прискореного типу. З 1 грудня 1946 року школярі почали вивчати нову граматику згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР № 964 від 8 травня 1945 року «Про запровадження з 1 грудня 1946 року нового українського правопису».

Учні та вчителі школи № 2 у вільний від навчання час працювали над впорядкуванням території міського саду. Лише протягом трьох днів квітня 1950 року учні старших класів посадили 1200 дерев і очистили 400 метрів доріжок.

Працювало у місті ремісниче училище №4, в якому за два роки молодь набувала професій слюсаря, коваля та столяра. Щороку випускалося біля 150 молодих спеціалістів. У місті було 4 дитячих садочки, які відвідувало 350 дітей дошкільного віку.

Учні 3-го класу школи № 4. Фото 1945 року

Школярі після уроків, у вихідні дні та під час канікул поспішали до міського піонерського клубу, де займалися у гуртках. Зокрема, танцювальний гурток відвідувало понад 60 учнів шкіл міста. Під керівництвом М. Тучинського діти вивчали танці народів СРСР і виступали перед жителями міста з концертами.

У березні 1950 року в приміщенні піонерського клубу відбувся зліт юних авіамоделістів і техніків, на якому всі перші місця посіли учні середньої школи № 3.

Станом на 1950 рік у Новограді-Волинському працювало 9 шкіл, з них 4 середніх, 3 семирічних і 2 початкових. У школах викладали 170 вчителів, які навчали 5410 учнів.

Щорічно, влітку, частина школярів виїжджала у піонерські табори. 22 червня 1947 року у Несолоні відкрили районний піонерський табір, де діти відпочивали і набиралися сил для нового навчального року Протягом літа 1950 року тут відпочило біля 200 дітей.

У місті 1950 року яскраво та гучно відзначали початок нового навчального року. В гаю на березі річки Случ школярам влаштували незабутнє «піонерське вогнище», в якому взяли участь понад 400 учнів міських шкіл.