Охорона здоров’я

На початку 1961 року міська лікарня нараховувала 325 ліжок, 77 лікарів та 276 медичних працівників середньої ланки. Лікарня надавала допомогу жителям міста та прилеглих Ємільчинського, Барашівського та Баранівського районів.

11 лютого 1961 року за вагомий внесок у лікувальну справу Президія Верховної Ради СРСР нагородила головного лікаря Пищівської дільничної лікарні Бізюк Марію Дмитрівну орденом Трудового Червоного Прапора, Форманюк Лідію Йосипівну — заступника головного лікаря міської лікарні — медаллю «За трудову доблесть».

Одним з нових методів роботи з хворими у 1961 році було облаштування міською поліклінікою пересувного стоматологічного кабінету. Наприкінці жовтня 1964 року районна стоматологічна поліклініка отримала пересувний стоматологічний кабінет. В автобусі працювали зубний кабінет, автоклав, стерилізатор, можна було зробити рентгенівський знімок. Автобус був обладнаний причепом-електростанцією. За перші два тижні експлуатації лікарню на колесах відвідали майже 500 пацієнтів.

За період з 1960 до 1964 року у місті і районі кількість лікарів збільшилась зі 107 до 124, середніх медпрацівників — з 318 до 348, ліжок — з 350 до 400. За цей час побудовано шкіряно-венерологічне відділення, туберкульозний диспансер, ЛОР відділення, водолікарня на 50 відвідувачів у місяць, бактеріальна лабораторія, обладнано станцію швидкої допомоги. Завершувалося будівництво двоповерхової прибудови до поліклініки.

Магазин «Оптика» на вул. Шевченка. Фото 1960-х років

На вул. Шевченка, поряд з гастрономом «Ювілейний», з початку 1960-х років почала працювати аптека «Оптика», в якій окуляри продавалися, виготовлялися і ремонтувалися, для чого при магазині діяла спеціальна майстерня, обладнана шліфувальним, свердлувальним та полірувальним верстатами та діоптриметром.

У 1965 році розпочато будівництво районної типової лікарні в Новограді-Волинському на 120 ліжок і в Яруні на 60 місць, завдяки чому в 1966 році кількість ліжок у міській лікарні збільшилася до 500, кількість лікарів у районі — до 213.

У 1968 році жителів міста обслуговували 4 машини швидкої допомоги. До послуг лікарів при центральній районній лікарні діяла спеціалізована бібліотека, фонд якої у 1969 році складався з 7 000 книг.

За житомирським мостом, на останній на той час зупинці автобуса, знаходився 2-поверховий будинок водолікарні. На першому поверсі були влаштовані ванни і душові кімнати, де до послуг хворих були кисневі, хвойні, солоні та інші ванни, лікувальні душі: дощик, віялоподібний, шарко, циркуляційний та інші. Тут же знаходився затишний читальний зал. На другому поверсі працював електрокабінет, обладнаний діатермією, кварцом, солюксом та іншими медичними приладами. Тут же діяв кабінет прийняття субаквальних ванн для лікування кишкових захворювань та кімнати для масажу, лікувальної фізкультури, прийняття озокериту та парафіну. У 1966 році водолікарня приймала в день 90 хворих.