Загальні відомості

Яскравою подією 1961 року став обмін грошей. 2 січня у місті почали роботу 8 обмінних пунктів. До роботи в них були залучені партійні активісти та фінансові працівники. Цього ж дня відділення Держбанку розпочало видачу заробітної плати новими грішми. За два дні роботи обмінний пункту № 175, що містився в приміщенні міськпромкомбінату, обслужив понад 500 осіб і провів заміну 270 000 карбованців старих грошей.

Рада Міністрів СРСР прийняла рішення про підвищення з 1 січня 1961 року золотого вмісту карбованця і курсу карбованця до валют іноземних держав. Курс карбованця — 90 копійок за 1 долар США. Тарифи на комунальні і транспортні послуги та заощадження населення з 1 січня становили: кубометр газу — 2 коп.; кіловат-година електроенергії — 4 коп. Проживання в номері готелю першого розряду — 1,5 крб. Вартість проїзду в таксі з 1 січня був знижена з 1,5 карбованця до 1 карбованця за кілометр проїзду і запроваджена плата за включення таксометра (за посадку) — 1 карбованець.

Урочисте прийняття у піонери біля пам’ятника В.І.Леніну у центральному сквері (раніше Сінна площа, Саджанка, нині — вул. Ю.Ковальського). Фото кінця 1960-х років

У 1961 році Новоград-Волинський суттєво збільшив свою площу та кількість мешканців за рахунок включення в міську мережу населених пунктів Ржадківка і Лубчиця. У 1966 році населення району становило 108 237 осіб, міста — 33 800 осіб. Площа міста досягла 2 429 га. У 1965–1970 роках територія міста склала 26 кв. км, його інфраструктуру складали 188 вулиць і провулків.

На ознаменування першого успішного польоту людини в космос рішенням від 14 квітня 1961 року вул. Прорізна перейменована у вул. Юрія Гагаріна.

На підставі рішення виконкому міської ради № 176 від 1 квітня 1966 року ліквідоване старе кладовище на вул. Радянській. Громадянам, які виявили бажання, дозволили перенести останки своїх родичів, похованих тут, на діюче кладовище по вул. Чехова.

У 1969 році указом Президії Верховної Ради Української РСР від 27 червня відбулося включення села Смолка разом з селищем каменедробильного заводу у межі Новограда-Волинського. Територією міста також стали землі, зайняті організаціями споживчої кооперації, залізничної станції Смолка і окремими житловими будинками, розташованими вздовж шосе на Баранівку до 6-го кілометра. У зв’язку з тим, що назви окремих вулиць села Смолки і селища каменедробильного заводу повторювали назви міських вулиць, було зроблено зміну їх назв: вулиці Комсомольській надана назва — Комарова, Суслівській — Дем’яна Коротченка, вул. 8-го Березня — Сидора Ковпака, вул. Набережній — Водопровідна, вул. Радянської влади — Колгоспна.