Віртуальний музей міста Звягель
Головна сторінка
Карта сайту
Контакти
Віктор Ваховський,
голова міської асоціації краєзнавців

Леонід Коган,
краєзнавець

Місто на початку 1919 року

У січні 1919 року, коли під натиском більшовиків Директорія залишила Київ, ситуація в Звягелі погіршилась. Посилилась антисемітська агітація. Військовослужбовці грабували, били, а часом і вбивали перехожих євреїв, відбирали у торговців товари, вдиралися в будинки. Якщо їм давали викуп, вони уходили. У цей же час весь повіт був охоплений епідемією сипного тифу. Але відсутність коштів не давала можливості боротися з нею.

20 лютого до Новограда-Волинського прибув губернський комісар Ф. А. Сумнєвич. У місті і повіті було відносно спокійно. Але ситуація змінилася в ніч на 21 лютого. Містом прокотилася чутка, що 20 лютого більшовики захопили Коростень. Серед новоград-волинців почалася паніка. Губернському комісару особисто довелося всю ніч наводити порядок у державних структурах міста, щоб не допустити хаосу. Він організував евакуацію державних органів до Волочиська.

Городяни боялися залишатися без влади і створили робітничий загін самооборони, що складався з євреїв і християн. Повітовий комендант Падалка, який втік разом з іншими урядовцями, через два дні повернувся в місто і випустив звернення під назвою «Геть провокаторів». Чутки про свою втечу він назвав провокаційними, звягельську інтелігенцію закликав вступити в армію Директорії, погрожуючи жорстокими покараннями з боку січовиків, що знаходилися неподалік.

Поволі ситуація в місті стабілізувалася, що виглядало досить дивним — з міста виїхала влада, а жителі заспокоїлися? Та все пояснюється дуже просто — якщо у місті влади нема, то тим, хто увійде у місто, нема за що воювати, отож не буде нових руйнувань та погромів.

Між тим, у зв’язку з боями між більшовиками і військами УНР за Коростень, настрій у місті залишався напружений. 28 лютого Житомиром поширилася чутка, що у Звягелі був погром. Ці чутки, базувались на тому, що звідти не прийшов диліжанс. Якщо не прийшов, то недарма, — вирішили житомиряни, — отже у Звягелі погром. Насправді диліжанс зіпсувався у дорозі, i його довго ремонтували. 15(28) лютого, о 19.00 годині, співробітник губернської філії Iнформбюро телеграфом запитував Звягель про становище у місті. Відповідь була такою: «У місті все спокійно. Нічого не трапилось. Вулиці порожні. Вчора було трохи страшно, бо по чуткам мав бути погром, котрий хотіли підняти темні елементи. Але комендантом вжиті рішучі заходи, його вдалось припинити, i зараз усе гаразд. Коло станції якась хата була запалена, що трохи декого полякало».

Володимир Пантелеймонович Оскілко (1892–1926)
Володимир Пантелеймонович Оскілко (1892–1926)

Наприкінці лютого наступ більшовиків на Новоград-Волинський і Шепетівку стримувався українськими військами. У п’ятницю, 28 лютого, Новоград-Волинський відвідав генерал-хорунжий. командувач Північної групи військ Директорії В. Оскілко. Саме тоді Новоград-Волинський повітовий комісар Виговський за власним проханням був звільнений зі своєї посади.

На початку березня до Звягеля увійшов полк петлюрівців. Почалося полювання за соціалістами, під час якого були схоплені і зовсім сторонні люди. 3-го березня отаман полку наклав контрибуцію на єврейське населення, погрожуючи висікти всіх шомполами, якщо його вимога не буде вчасно виконана. Він також влаштував заочний суд над євреями-соціалістами (більшість з них тоді втекла з міста), який виніс їм смертний вирок. 10 березня на Житомирській вулиці п’яними солдатами була роззброєна самооборона, при цьому заарештували біля 30 осіб. Їх відвели на вокзал, там роздягли, сильно побили, але відпустили.

9 березня на залізничній станції стояло п’ять ешелонів петлюрівців, у яких було до 350 вояків. Незабаром всі війська, що знаходилися у Новограді-Волинському, були відправлені у Сарни на боротьбу з більшовиками.

О 15.00 годині 12 березня завершилася евакуація петлюрівських частин з Житомира у напрямку Новограда-Волинського. Останніми губернське місто залишили курсанти. О 7.00 годині ранку до Житомира увійшли більшовики. Вони мали намір переслідувати українські війська силами 5-го радянського полку імені Троцького та 10-м піхотним полком, але у цей час прийшла звістка про те, що Коростенем заволоділи українці. Усі сили довелося кинути на цей важливий залізничний вузол. Наступ на Звягель було відкладено до кращих часів.

29 березня до Звягеля прибув ешелон з мобілізованими козаками визволеної від більшовиків Малинської волості Радомишльського повіту. За їх словами більшовики, як тільки захопили села, почали реквізицію хліба, худоби i кормів для коней. Все це забиралось і негайно направлялося потягами до Москви. Відбирали все, заявляючи, що реквізоване майно необхідне для захисту Радянської Російської Республіки. Якщо селянин, у кого забирали останній пуд жита або останню корову, заявляв протест, його негайно розстрілювали. Селяни були згодні міняти хліб на крам, але більшовики відповідали, що крам вони мають тільки для себе, хліб же для московського пролетаріату беруть у селян безоплатно тому, що українські селяни — буржуї. За декілька днів перебування у межах Малинської волості більшовики розстріляли більше тисячі селян, які не віддавали їм задарма хліб та худобу. Козаки, які прибули 31 березня до Новограда-Волинського залізницею, одержали зброю i 1 квітня, на їх прохання, були відправлені на фронт. Про це пресі повідомив помічник коменданта Волині Кривенко.

Симон Васильович Петлюра (1879–1926)
Симон Васильович Петлюра (1879–1926)

На початку квітня головний отаман українських військ С. В. Петлюра здійснив подорож до Рівного, Здолбунова та Дубно, де ознайомився з деякими урядовими і громадським закладами. У цій подорожі він відвідав і Новоград-Волинський.

У ці ж дні до міста почали масово прибувати більшовики, що перейшли на сторону українців. Їх прибуло біля 15 тисяч осіб. Масова втеча від більшовиків розпочалася 3 квітня, о 12.00 годині, коли до українського командування у Коростені з Мозирського напрямку прибуло понад 4000 радянських військових, і число прибулих все росло. Якби міст через Прип’ять не було підірвано, то на сторону українців перейшло би до 20 тисяч осіб. Люди переправлялися на човнах і розбігалися. Зі слів полонених більшовиків з’ясувалося, що у Червоній Армії почався розвал. На фронт мобілізовані йдуть, коли за ними йде сотня комуністів з кулеметами. Як нема загороджувального загону — розбігаються або здаються в полон. 6 квітня з Гомеля до Новограда-Волинського прибули ще 1200 повсталих більшовиків. Через три дні, 9 квітня, у Новограді-Волинському нараховувалося вже до 12 тисяч більшовиків. Вони приїжджали зі зброєю і військовим спорядженням. Серед прибулих було багато китайців і латишів.

Вбита в квітні 1919 р. родина Лурьє (з меморіальної книги «Звіл»)
Вбита в квітні 1919 р. родина Лурьє (з меморіальної книги «Звіл»)

На початку квітня до міста підійшли січовики з наміром зробити погром. Євреї зібрались в бес-медреші (синагозі). Сюди ж прийшов комендант Падалка, який офіційно заявив, що не допустить погрому. Він пішов до січовиків і заборонив їм входити до міста, оголосивши, що лише через його труп вони зможуть це зробити. У той же час у місті проходив повітовий робочий з’їзд, який 15 квітня прийняв резолюцію з засудженням погромів. Одночасно в офіційному органі Директорії «Вiльна Україна», який видавався у Рівному, була надрукована кореспонденція з Києва, де розповідалося, що євреї захопили всю владу, і Червона Армія складається з одних євреїв і китайців. Напередодні християнського Великодня містом пішов слух про те, що євреї вирішили буцімто підірвати собор разом з парафіянами під час нічного богослужіння, тому на свято багато хто з християн побоявся піти до церкви. У перший вечір єврейської Пасхи, 14 квітня, місцеві бандити увірвалися до будинку власника шкіряного заводу Лурьє, вирізали його родину та запрошених на свято чотирьох робітників, двох учнів єшиви і трьох охоронців-християн (всього 14 осіб).

Джерело: Ваховський В. У роки революції та громадянської війни / Віктор Ваховський, Леонід Коган // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 277–316.


Коментарі


Ви можете залишити свій коментар до цієї сторінки



Ваше ім'я:         Код (введіть число 52):

   

Увага! Всі коментарі публікуються лише піcля перегляду модератором.
Це не є цензурою, це лише захист від спаму. Сподіваємося на розуміння 😉