Зала 4. Петро Косач. Косачі та Драгоманови
Частина цієї зали — відтворення кабінету Петра Антоновича Косача, юриста за фахом. На письмовому столі та етажерці — правнича література часів служби Петра Антоновича у Звягелі, на старовинному комоді — копії фотографій батька, Петра Антоновича Косача, та дочки, Лесі Українки (Лариси Косач). За свідченням сестри Лесі Українки Ольги Косач-Кривинюк, з усіх шести дітей Леся була більше всіх схожа на батька — «і вдачею, і вродою». В експозиції представлені меблі XIX — початку XX століття: шафи, комод, письмовий стіл, стілець, годинник. Інтер’єр кабінету підсилюється штучними шпалерами з зображенням книжкової шафи середині XIX століття.
У двох експозиційних вітринах зали — копії фотографій родини дядька Лесі Українки Михайла Драгоманова, якого вона називала духовним вчителем.
У наступних трьох вітринах демонструються копії фотографій членів та друзів родини, які відвідували місто у період, коли Косачі мешкали у Звягелі: Єлізавети Іванівни Драгоманової, Михайла Драгоманова, Олександри Косач, Олени Косач, Григорія Косача, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, оригінали нот першої української опери «Різдвяна ніч» та «Збірник українських пісень» Миколи Лисенка.
Меморіальними є фрагмент вишивки та кролевєцький рушник з архіву молодшої сестри Лесі Українки Ізидори Косач-Борисової, що демонструються в експозиційній шафі. Поруч — копія фотографії Ізидори Косач-Борисової з матір’ю, Оленою Пчілкою; сьоме, сучасне, перевидання збірника орнаментів Олени Пчілки, здійснене літературно-меморіальним музеєм Лесі Українки — відділом Житомирського обласного краєзнавчого музею у 2007 році; книга «Оповідання. З Автобіографією» Олени Пчілки видавництва 1930 року.
