Віртуальний музей міста Звягель
Головна сторінка
Карта сайту
Контакти
Валентин Вітренко,
член Національної спілки краєзнавців України

Леонід Коган,
краєзнавець

І поділ Речі Посполитої

На другу половину, особливо кінець XVIII ст., припали істотні зміни на політичній мапі Центральної Європи, які стали фатальними для ще донедавна могутньої Речі Посполитої. Саме з її розчленуванням, безпосередню участь у якому взяли Австрія, Пруссія та Росія, були пов’язані усі головні адміністративні зміни на тогочасній Правобережній Україні.

Частина родовитої знаті, яку очолювали князі Чарторийський і Радзивілл, орієнтувалися на Росію. Інша частина під керівництвом князя Потоцького орієнтувалася на Пруссію. Третя частина польських магнатів пов’язувала майбутнє своєї держави з Австрією та Францією.

Наявність у Польщі орієнтованих на різні держави сильних угруповань крупної шляхти, що конфліктували між собою, ослабляли владу короля і перешкоджали проведенню адміністративних, фінансових, економічних, освітніх та військових реформ, спрямованих на зміцнення Польської держави. Наслідком серйозних протиріч всередині панівного класу стало утворення 1767 року проросійської антикоролівської конфедерації у м. Радом. Наступного року — партією, що опиралася на Австрію і Францію, — конфедерації у м. Бар на Поділлі.

Барські конфедерати розпочали військові дії проти російських військових гарнізонів, що стояли у Варшаві та в східній частині Польщі, включаючи і Правобережну Україну. У відповідь на військові дії конфедератів Катерина ІІ ввела в межі Польщі регулярні війська, які впродовж 1768–1772 років у багатьох сутичках повністю розбили збройні формування шляхти. При цьому відзначився майбутній видатний російський полководець і генералісимус Олександр Васильович Суворов (1729–1800), який отримав за участь у польській кампанії генеральський чин і три бойових ордени: святої Анни, Георгія 3-го ступеня і святого Олександра Невського.

У вересні 1772 року Австрія, Пруссія та Росія домовилися про поділ Польщі на сфери впливу; згідно з підписаною угодою Росія зайняла Східну Білорусь, частину Малопольщі та Правобережної України. До Австрії відійшли Галичина і частина історичної Великопольщі з м. Краків. Пруссія забрала Помор’я і північну частину Малопольщі; від Польщі було відчужено також Куявську область. Таким територіальним розширенням сусідніх держав завершився перший поділ Речі Посполитої. Кожна із сторін, що отримали нові території, по-своєму розпочала поширювати на них свій вплив.

Джерело: Вітренко В. Новоград-Волинський у складі Російської імперії / Валентин Вітренко, Леонід Коган // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 85–218.


Коментарі


Ви можете залишити свій коментар до цієї сторінки



Ваше ім'я:         Код (введіть число 77):

   

Увага! Всі коментарі публікуються лише піcля перегляду модератором.
Це не є цензурою, це лише захист від спаму. Сподіваємося на розуміння 😉