Віктор Ваховський,
голова міської асоціації краєзнавців

Харчова промисловість

М’ясокомбінат

У 1971 році було здано в експлуатацію адміністративний будинок м’ясокомбінату У середині 1970-х років на комбінаті велися капітальний ремонт холодильника та реконструкція компресорного цеху, без якого неможливо було уявити ефективного освоєння потужностей м’ясо-жирового виробництва

Хлібозавод

Лаврентій Маркович Савченко
Лаврентій Маркович Савченко

У 1972 році завод здійснив переведення котельні на рідке паливо. На початку 1973 року завершена реконструкція двох хлібопекарських печей, внаслідок чого їх продуктивність збільшилася з 9 до 11,8 тонн. У 1975 році на заводі за зміну вироблялося до 60 тонн хлібобулочних виробів.

«Партизанський комісар» Лаврентій Маркович Савченко біля двадцяти років (1952–1972) був незмінним директором хлібозаводу.

Консервний завод

Продукція, яку випускав консервний завод, була сезонною. У березні 1972 року випущено 591 тисяча умовних банок березового соку, за перші 5 днів роботи у 1973 році з конвеєра зійшло 500 000 умовних банок соку, майже стільки, як за весь попередній рік. Загалом завод за 1972 рік випустив 3,9 млн. умовних банок.

Вид на консервний завод з фортеці. Фото поч. 2000-х років
Вид на консервний завод з фортеці. Фото поч. 2000-х років

На початку 1973 року на заводі пущена в дію автоматична лінія гарячого розливу соків. Відмова від стерилізації автоклавом дозволила зекономити 9884 крб. на рік. У 1973 році новою продукцією заводу став сік яблучно-журавлинний, за декілька тижнів його випущено 143 000 умовних банок.

За сезон 1975 року випущено 330000 умовних банок зеленого горошку. У 1976 році було освоєно низку нових видів продукції — ожини, протертої з цукром, соку і варення з полуниці, якого виготовлено понад 200 тисяч умовних банок. Загалом завод виготовляв понад 40 видів продукції. Ворошиловград (нині — Луганськ), Донецьк, Красноярськ, Новосибірськ, Петропавловськ-Камчатський та багато інших міст СРСР отримували продукцію з маркою «Новоград-Волинський консервний завод». Щодобово заводом відправлялися у різні кінці країни 2–3 вагони продукції.

Сироварний завод

З пуском в експлуатацію у 1972 році молочного цеху № 2 умови роботи на заводі поліпшилися. За 1973 рік, станом на 16 листопада, з конвеєра зійшло 1305 тонн вершкового масла, що на 80 тонн більше, ніж передбачено річним планом.

Пивоварний завод

У першій половині 1975 року розпочата реконструкція пивзаводу. Незважаючи на переобладнання, у жовтні 1975 року завод виконав річну програму, було зварено більше 2 млн. декалітрів пива. Восени 1976 року запрацювала нова лінія розливу пива у пляшки потужністю 6 000 пляшок на годину, реконструкція тривала ще деякий час.

Завод продовольчих товарів

Завод за 1971 рік виробив продукції на 3 млн. 407 тис. крб. З 1 липня 1972 року консервний цех заводу продтоварів став окремим консервним заводом № 2 зі штатом 120 працівників. За ІІІ-й квартал підприємство виробило 1707 туб консервів. Заводом випускалися 26 видів продукції в різній розфасовці: фруктові соки, варення, овочеві салати, консервовані овочі. Продукція постачалася до Мурманська, Донецька, Запоріжжя, Ленінграда, Москви, Усть-Каменогорська тощо.

У 1973 році медовий цех заводу продтоварів почав виготовляти штучний мед. Влітку вироблялися фруктові соки, напівфабрикати для виробництва винних виробів, яблучні, полуничні та смородинові пюре для кондитерських фабрик. У 1973 році в Запоріжжя, Донбас та інші індустріальні центри країни відправлено 68 тонн продукції. У 1972 році введена в дію уніфікована мийна машина і обладнана поточна лінія виготовлення соків. У 1973 році зроблено реконструкцію цеху плодопереробки, за рахунок чого завод зміг забезпечити своє виробництво виноматеріалами на круглий рік. Тривало будівництво виносховищ — у 1972 році вони збільшились на 250 тонн, у 1973 році — ще на 150 тонн, що дозволило довести виготовлення виноматеріалів до 810 тонн. Нова автоматична лінія, встановлена у винному цеху, вдвічі збільшила продуктивність праці. Застосування фольгованої пробки дозволило знизити собівартість виробів.

Випуск ковбасних виробів збільшився на 40 тонн. Це стало можливим завдяки встановленню потужної холодильної установки і механізації виготовлення м’ясного фаршу. У 1973 році розпочалися роботи з установки парових котлів. У 1973 році велося спорудження цеху мінеральної води, який запланували ввести в дію 1 липня.

За І-й квартал 1973 року випущено 14 000 декалітрів вина, 6,7 тонни ковбасних виробів, 40 тонн штучного меду та 76 000 пляшок мінеральної води.

У 1973 році випуск мінеральної води складав у середньому 16 000 пляшок у день. Вода у пляшках постачалася до Житомира та міст і сіл області.

Джерело: Ваховський В. Соціалістичне будівництво у Новограді-Волинському / Віктор Ваховський // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 435–611.
Ілюстрації: фотографія Л.М.Савченко — газета «Лесин край». — 2011. — №19 (5 трав.) — С. 2.