Віктор Ваховський,
голова міської асоціації краєзнавців

Торгівля

20 січня 1961 року на вул. Рози Люксембург відкрилася перша у місті домова кухня і магазин кулінарії. У продажу з’явилися гарячі сніданки, обіди, вечері, кондитерські і кулінарні вироби, м’ясні і рибні напівфабрикати. Кухня обслуговувала гарячими сніданками шкільні буфети, тут працювали 4 кухарі. Обіди на дім відпускалися зі знижкою. Тоді ж на вул. Шолом Алейхема відкрився м’ясний магазин, в якому, крім м’яса, та ковбасних виробів торгували рибою, овочами і фруктовими консервами.

Навесні 1964 року на розі вул. Р.Люксембург і Шевченка відкрито меблевий магазин. Біля входу в магазин чергували моторолери, пристосовані для перевезення меблів.

Універмаг на центральній площі міста. Фото 1967 року
Універмаг на центральній площі міста. Фото 1967 року

5 березня 1964 року відбулося офіційне відкриття нового 3-поверхового універмагу, який розмістився на розі вулиць Радянської та Шевченка. На другому поверсі вперше у місті відкритий відділ хутра і головних уборів.

Влітку 1964 року на околиці Новограда-Волинського, неподалік від залізничної магістралі, відкрили найбільшу на Житомирщині торговельну базу для обслуговування торговельної мережі двох райспоживспілок — Новоград-Волинського і Ємільчинського районів. До бази підведена залізнична гілка, збудована і обладнана котельня, для кожного виду товарів відведене окреме приміщення, працювало тут 200 осіб.

Роздрібний товарообіг за період з 1960 по 1964 рік зріс на 4 млн. 509 тис. крб., чисельність робітників і службовців у 1960 році становила 410 осіб, а у 1964 році зросла до 735. За цей період було відкрито 11 нових магазинів на 44 робочих місця та 4 підприємства громадського харчування, зокрема ресторан на 100 місць.

Універмаг райспоживспілки. Фото 1983 року
Універмаг райспоживспілки. Фото 1983 року

6 листопада 1966 року за адресою вул. Леніна, 40, розпочав торгівлю новий універмаг райспоживспілки. З початку 1969 року тут відкрили комісійний відділ з прийому і продажу легкових автомашин і мотоциклів з колясками від населення, які проживають у сільській місцевості та райцентрах Новоград-Волинського, Ємільчинського, Баранівського та Червоноармійського районів.

У 1963 році введено в дію адмінбудинок нового ринку на вул. Войкова, тут же у І-ому кварталі 1966 року здані в експлуатацію два магазини — продовольчий і промтоварний на 12 робочих місць. На Житомирському шосе у 1967 році відкритий магазин «Промінь» на 12 робочих місць, у тому ж році вступили в дію магазин «Ювілейний», кафе «Новинка» та книжковий магазин «Лілея».

Згідно з постановою колегії Міністерства торгівлі УРСР в республіці почалося будівництво 100 універсальних магазинів, серед них один — у Новограді-Волинському, у районі машинобудівного заводу. 4 березня 1969 року був урочисто відкритий універмаг «Супутник», що складався з 22 секцій, які обслуговували близько 100 продавців. У магазині була своя телефонна станція та радіовузол. У кожній секції був телефонний апарат, по радіо транслювалася музика і реклама.

За два роки (1966–67) населення міста придбало 2073 телевізори, 2164 радіоприймачі, 525 холодильників, 1225 пральних машин на суму 1 400 000 крб. За 1967 рік відкрили 12 точок побутового обслуговування.

У травні 1969 року приватну торгівлю сільськогосподарськими продуктами (крім молочних та м’ясних) перенесли на новий ринок на вул. Войкова. Старий ринок, який діяв у районі площі Лесі Українки декілька століть, планувалося закрити.

На розі вул. Пушкінської і Леніна (нині — Шевченка) восени 1969 року запрацював гастроном самообслуговування «Хвилинка».

Напередодні нового 1969 року відкритий новий ресторан на вул. Шевченка. Велика зала ресторану могла вмістити 100 відвідувачів. Тут же були малий банкетний зал та кафе на 60 місць. За святковими столиками в ресторані і кафе чимало новоград-волинців зустріли Новий рік. Загалом у 1969 році в місті працювало 18 торговельних підприємств.

Джерело: Ваховський В. Соціалістичне будівництво у Новограді-Волинському / Віктор Ваховський // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 435–611.