Віктор Ваховський,
голова міської асоціації краєзнавців

Комунальне господарство

Електростанція

У І-му кварталі 1960 року колектив електростанції закінчив будівництво і монтаж нової 3-кілометрової електролінії вздовж вулиць Горького, Ярунської, Першотравневої, 8 березня та інших.

З 1959 до 1966 року в місті зросло споживання електроенергії у 2,5 рази, для вирішення проблеми енергопостачання була побудована і введена в експлуатацію високовольтна підстанція. У середині 1960-х років до Новограда-Волинського підвели лінію електропередач напругою 100 кВт.

Водогін

Якщо за двадцять років, з 1938 до 1958 року, водогінна мережа збільшилась на 10 км, то за один 1960 рік — на 3,1 км, заново встановлено 12 водозабірних колонок. Воду одержали жителі вулиць Шаумяна, Ярунської, Чкалова, Кірова, Жовтневої, Шевченка та інших. Був споруджений новий дюкер, що дало можливість забезпечити водою зарічну частину міста. У 1961 році водогін споруджений на вул. Ціолковського. Збудований новий відстійник, що значно підвищило потужність водогону. З 1960 по 1964 роки побудовано 9,2 км ліній водогону, встановлено 35 нових водозабірних колонок.

У 1964–1965 роках побудовані 2 вертикальні відстійники, що дало можливість збільшити відстій води у 1,5–2 рази, продуктивність очисних споруд збільшилася з 1300 до 2000 куб. метрів на добу. Тоді ж розпочалося будівництво каналізаційних і очисних споруд, однак темпи робіт не задовольняли потреб міста. Машинобудівний завод щодоби скидав 500 куб. м брудної води у річку Смолку. Близько 100 куб. м стічних вод, забруднених нафтопродуктами і каустичною содою, скидав у Смолку авторемонтний завод. Потоки брудної води скидали м’ясокомбінат, сироварний завод, автопарк та лазня. У 1966 році вздовж вул. Радянській прокладений міський каналізаційний колектор, до якого в першу чергу підключені розташовані поблизу підприємства і дитячі садки. У 1967 році каналізація прокладена до будинків у центрі міста, у 1968 році — вздовж вул. Дзержинського. У 1965–1970 роках протяжність водогінної мережі склала 37,9 км.

Товариство охорони природи

На початку червня 1961 року відбулося перше засідання оргкомітету про створення міського відділення Товариства охорони природи. У 1969 році на одного жителя міста припадало 108 кв. м зелених насаджень при мінімальній нормі 12 м². Зелені насадження в місті займали понад 380 гектарів. Однак догляд окремих скверів, садів, парків знаходився у незадовільному стані. Це стосувалося скверу біля автовокзалу, парку новонароджених, імені 50-річчя Великого Жовтня. Покращення естетичного вигляду чекав центральний сквер, де на гранітному п’єдесталі стояв пам’ятник В. І. Леніну (нині вул. Ю. Ковальського)

Газифікація

На початку 1960 років водоканал організував забезпечення населення газом у балонах. На той час у місті нараховувалося 650 газових плит, на 1 січня 1966 року в місті газифіковано вже близько 3000 квартир, протягом 1966 року їх кількість зросла ще на 550. У 1968 році газифіковано 5528 квартир, у 1969 — понад 6500. У 1965 році газ розвозили 2 автомашини, у 1968 — 6. У Новограді-Волинському працювала виробничо-експлуатаційна контора зрідженого газу, була створена аварійна група, яка працювала з 7.00 до 22.00.

Джерело: Ваховський В. Соціалістичне будівництво у Новограді-Волинському / Віктор Ваховський // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 435–611.