Віртуальний музей міста Звягель
Головна сторінка
Карта сайту
Контакти
Юхим Загривий,
краєзнавець

Наслідки нацистської окупації міста

Через деякий час у місті почали відновлювати підприємства, МТС, колгоспи, інші господарські організації. З Уралу, Сибіру, Середньої Азії у місто надходили вагони з обладнанням, будівельними матеріалами, пальним, технікою, насінням тощо. Місто і район поступово піднімалися з попелу і руїн. Матеріальні та людські втрати були величезними. За період окупації, з 10 липня 1941 року до 3 січня 1944 року, народному господарству були нанесені збитки в сумі 215 млн. крб. у довоєнних цінах, у тому числі сільському господарству (колгоспам) — 143 млн. крб. Не менші втрати мали й особисті підсобні господарства. Досить сказати, що 15 населених пунктів району було спалено.

Молодих, дужих юнаків та дівчат німці відправляли на роботу до Німеччини. За списками архіву встановлено, що за час окупації було відправлено 1753 особи. Повернулось після закінчення війни у рідні місця 1346 осіб, невідома доля 407 осіб. Нічим не виміряти людські втрати з числа мирних громадян і військовополонених.

Розстріли ні в чому не винних людей почалися буквально з перших днів окупації. Розстріляно близько 800 осіб на полях колишньої МТС і понад 200 — у садку будинку інвалідів, близько 4 тисяч громадян єврейської національності: 3200 осіб — у тирі на вул. Герцена і окремо, 800 жінок з дітьми — у ліску за Будинком офіцерів, на березі Случі. Повішені члени підпільного руху опору — 8 осіб, розстріляні заручники та члени сімей підпільників — понад 300 осіб. У результаті майже щоденних розстрілів на території в’язниці загинуло біля 7200 жителів міста та сіл району. Живцем спалені 12 жителів міста, у тому числі 6 — діти і підлітки.

Та наймасовішім місцем загибелі був Новоград-Волинський концтабір радянських військовополонених, де за період його існування позбавили життя близько 30 тисяч полонених.

Спалене українське село. Фото 1943 року
Спалене українське село. Фото 1943 року

Усього ж за період окупації у місті загинуло близько 44 тисяч мирних громадян і військовополонених.

Крім вищевказаних втрат, у місті знайшли свій останній притулок 955 радянських воїнів, у тому числі 58 загиблих у боях за місто у 1941 році, 496 — загиблих за визволення міста у січні 1944 року, 401 — померлих від ран у шпиталях у 1941 і 1944–45 рр.

Гітлерівське командування, взявши у 1941 році місто Новоград-Волинський, оголосило, що ворота Східної України нині навстіж розчинені. Визволивши місто на початку 1944 року, можна сказати, що ворота Західної України були навстіж розкриті перед Радянською Армією. Після Новограда-Волинського військами 1-го Українського фронту були визволені у важких боях міста: 4 січня — Біла Церква, 5 січня — Бердичів, 9 січня — Полонне, 2 лютого — Рівне та Луцьк, 11 лютого — Шепетівка. Переможний рух Радянської армії на захід успішно продовжувався.

Джерело: Загривий Ю. Новоград- Волинський — місто ратної слави / Юхим Загривий // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 377–434.


Коментарі


Ви можете залишити свій коментар до цієї сторінки



Ваше ім'я:         Код (введіть число 36):

   

Увага! Всі коментарі публікуються лише піcля перегляду модератором.
Це не є цензурою, це лише захист від спаму. Сподіваємося на розуміння 😉