Бронзовий вік

На Північному Сході України та в частині Правобережного Полісся неоліт змінився одразу епохою бронзи, яка тривала з кінця ІІІ до І тисячоліття до нашої ери.

Наприкінці мідного віку люди навчилися не тільки плавити мідь, але й додавати до неї миш’як, згодом — олово для одержання бронзи. Використання бронзи було вигідніше за мідь, бо бронза твердіша та плавиться при нижчій температурі. Це епоха широкого використання людиною першого штучного сплаву.

На думку вчених, у цей період різко змінилися природно-кліматичні умови, що привело до занепаду землеробських культур (у тому числі і трипільської).

Збільшилася роль металургії і бронзоливарного ремесла. Виросла продуктивність праці, що привело до виготовлення надлишків товарів. Наслідком цього став перехід до нових економічних відносин товарообміну і торгівлі. Поглибилася майнова нерівність, що засвідчує курганний і безкурганний обряд поховання. Занепали великі поселення, натомість з’явилися поселення малих розмірів з напівземлянками. Терени Житомирщини наприкінці ХІІ — на початку ХІ ст. до н. е. були заселені племенами східно-тишинецької культури, носіями якої були, на думку вчених, середньо-дніпровські племена. На півдні області оселялися племена білогрудівської культури.

Трипільська культура. Кераміка (1–4, 7) та елементи орнаментації посуду (5–6)
Трипільська культура. Кераміка (1–4, 7) та елементи орнаментації посуду (5–6)

Археологічні пам’ятки цього періоду є й на території Новоград-Волинського району — поселення біля с. Велика Горбаша на лівому березі річки Церем та два кургани на сході від с.Тальки. Кургани були обстежені у 1998 році Б. А. Звіздецьким та І. І. Ярмошиком. У Новоград-Волинському районі мешкали племена культури багатоваликової кераміки. Пам’ятки цієї культури відомі біля сіл Кануни і Стрієва.

Джерело: Антошевська Л. Наш край у давнину / Людмила Антошевська // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 18–19.