Мідний вік

Мідно-кам’яний вік — енеоліт, який тривав від IV до III тисячоліття до нашої ери, вважається переходом від епохи каменю до епохи металів. У цей період ще переважали кам’яні знаряддя праці, але вже з’явилися нові — мідні. Основними галузями існування населення стало землеробство та скотарство. Мотижне землеробство домінувало у лісостеповій зоні Правобережжя. Згодом воно переросло в орне. Населення почало вирощувати садово-городні культури та усі зернові, що культивуються й сьогодні.

Особливого значення набуло використання великої рогатої худоби як тяглової сили. Бики тягнули рала, волокуші, сани, перевозили великі вантажі. Це підтверджують трипільські скульптурки биків, запряжених у сани.

У мідному віці до раціону харчування увійшли молочні продукти. Сири виготовляли за допомогою спеціального трипільського посуду, дно і стінки якого мали невеликі круглі отвори.

Трипільська культура. Реконструкція житла
Трипільська культура. Реконструкція житла

Виникло виробництво металу та гончарне ремесло. Руду плавили в ямах та печах. Поліпшилися умови побуту населення: удосконалилося житло (виявлені місця громадського користування), були винайдені печі, стіл. Інформацію тодішнє населення України передавало та зберігало за допомогою символів та форм предметів.

Глиняний посуд культури кулястих амфор з могильника с. Кикова (1971 р.)
Глиняний посуд культури кулястих амфор з могильника с. Кикова (1971 р.)

Все це простежується у трипільській культурі (за назвою с. Трипілля нинішньої Київської області), пам’ятки якої наприкінці ХІХ ст. відкрив і дослідив Вікентій Хвойка (1850–1914). На території України трипільська культура проіснувала майже 2 тисячі років.

Трипільці — перше населення України, яке вело осілий спосіб життя. Їх згодом потіснили племена культури кулястих амфор, яка отримала назву від форми посуду. Ці племена прийшли з Центральної Європи та займались тваринництвом і мисливством. Своїх соплемінників вони ховали переважно у кам’яних гробницях на території поселення.

У південних районах Житомирщини відомо більше 100 пам’яток трипільської культури: села Нова Чарторія, Вигнанка Любарського району, с. Троянів — Житомирського, с. Райки — Бердичівського та багато інших. Носії цієї культури з’явились на цій території із Середнього Подністров’я.

Пам’ятки культури кулястих амфор відомі й у Володарсько-Волинському, Романівському, Баранівському районах. У Новоград-Волинському районі — в селах Кикова та Анета.

Джерело: Антошевська Л. Наш край у давнину / Людмила Антошевська // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 16–18.