Віктор Ваховський,
голова міської асоціації краєзнавців

Освіта

У 1981 році здано в експлуатацію приміщення середньої школи № 4 на 1176 місць. За 1981–1983 роки були споруджені: добудова до середньої школи № 9, два відомчих дитячих садки на 480 місць — заводу сільгоспмашин і ПМК-114, хлораторна і котельня на водоочисних спорудах. 1 серпня 1989 року відкрито нове приміщення середньої школи № 7 на 784 учня. У 12-й п’ятирічці (1986–1990 роки) побудовані: дитячий садочок меблевої фабрики на 160 місць, дитячий комбінат № 6 на 90 місць, велося будівництво середньої школи №1 на 1250 місць. Спортивні споруди міста, які працювали на підприємствах і в школах, забезпечували потребу в них всього на 30 %.

1 вересня 1988 року автошкола ДТСААФ перейшла у нове приміщення на вул. Постишева (нині — Лубчицька)

У 1990 році в місті проживали 9028 дітей шкільного віку та 7106 — дошкільного. Працювали 10 загальноосвітніх шкіл, розрахованих на 7225 місць. Дошкільних закладів нараховувалося 20 — на 2459 місць.

Машинобудівний технікум

У 1982–1983 роках зведено суспільно-побутовий корпус, який містив актовий зал, їдальню, спортивний зал і службові приміщення. У 1983–1984 роках споруджені учбово-навчальні майстерні, комплексне будівництво приміщень технікуму завершено у 1986 році введенням в експлуатацію плавального басейну.

Враховуючи вимоги часу, в 1988 році введено навчання з нової спеціальності — «Експлуатація верстатів з ЧПК», у 1990 році спеціальність «Сільськогосподарські машини» замінена на «Технічне обслуговування і ремонт устаткування підприємств машинобудування».

Вулиця Леніна (Шевченка) під час будівництва машинобудівного технікуму. Фото 1983 року
Вулиця Леніна (Шевченка) під час будівництва машинобудівного технікуму. Фото 1983 року

У 1990 році було розроблено проект нового чотириповерхового навчального корпусу, який планувалося звести на вільному майданчику перед спортивним залом. Однак через брак коштів будівництво так і не було розпочато. Попри це технікум за останні роки перед перебудовою встиг сформувати потужну навчально-суспільну базу, яка є однією з найкращих в області.

У навчальному корпусі було створено добрі умови для засвоєння ґрунтовних знань. Створено 31 спеціальний кабінет та 14 лабораторій, серед яких привертають увагу кабінети фізики, хімії, електротехніки, обробки металів різанням, металорізальних верстатів тощо.

Особлива гордість технікуму — навчально-виробнича база, а саме — майстерні. У двоповерховій споруді на першому поверсі розміщено виробничо-навчальний цех, де встановлено понад 70 верстатів. У майстернях студенти 2–4 курсів технічних спеціальностей проходять практики, після завершення яких, в залежності від рівня підготовки, учням присвоюють третій або четвертий розряд. Потужності майстерень дозволили приймати замовлення від інших підприємств і працювати з ними у кооперації в основному виробництві.

Спортивний комплекс технікуму вважається найкращим в області. Тут проходять напружені тренування не лише спортивних гуртків технікуму, а й секцій місцевої спортивної школи. Однак перевагу віддано студентським заняттям в секціях волейболу, баскетболу, настільного тенісу, футболу, плавання тощо. У 1987 році на базі технікуму було проведено всесоюзну спортивну олімпіаду серед середніх спеціальних закладів Міністерства машинобудування для тваринництва і кормовиробництва СРСР, на якій його студенти посіли друге місце.

У вільний від занять час молодь відвідує різноманітні секції і гуртки: технічної творчості, театральний, краєзнавчий та низку предметних гуртків. Авіамодельним гуртком керує викладач економіки, багаторазовий чемпіон області та України майстер спорту з авіамодельного спорту Гайдук Володимир Олександрович. Його вихованці, будучи студентами, посідали призові місця на республіканських змаганнях.

Випускники кожної спеціальності крім базової освіти отримували робочу спеціальність: токаря, фрезерувальника, слюсаря газового господарства тощо. Студентів охоче брали на роботу підприємства Новограда-Волинського, практично немає підприємства або установи, де б не працювали випускники технікуму. Крім цього, вони отримували направлення на підприємства України та СРСР.

Студенти активно допомагали колгоспам району в збиранні врожаю. Студенти старших курсів виїжджали і на збирання врожаю до південних областей, зокрема Херсонщини. Десять років поспіль, влітку, на різних об’єктах працював студентський будівельний загін «Гренада».

Джерело: Ваховський В. Соціалістичне будівництво у Новограді-Волинському / Віктор Ваховський // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 435–611.