Кінотеатр ім. Щорса

У 1972 році всі філіали і кіноустановки обладнані широкоекранною апаратурою. У мікрорайонах міста — вул. Дружби, вул. 50-річчя Жовтня, селища каменедробильного заводу було обладнані кіноустановки з широкоекранним показом фільмів. Працював і кінотеатр «Піонер», який за підсумками республіканського огляду-конкурсу на кращий дитячий кінотеатр був нагороджений дипломом ІІ-го ступеня.

У 1973 році відновлена робота відомого у місті «Екрану світу». У схематичну мапу земної кулі вмонтовано екран для денного демонстрування кінострічки. У певні години разом з демонстрацією документальних і хронікальних кінострічок можна було послухати місцевих лекторів. Біля «Екрану світу» завжди було людно. Було проведено 8 фестивалів і 9 тематичних кінопоказів. Завдяки кільцевому методу показу фільмів, кожного дня жителям міста демонструвалося 10–12 кінострічок.

У лютому 1974 року було запроваджено аудіовізуальну установку «Кінопанорама: час, події, люди». За 30–40 хвилин до початку кіносеансу в фойє демонструвалися фільми, в яких глядач міг ознайомитися з новинами науки, техніки, культури, життям країни і зарубіжжя.

15 вересня 1975 року колектив кінотеатру ім. Щорса рапортував про виконання п’ятирічного плану. Протягом 5 років відбулося 17 870 сеансів, які відвідали біля 3 млн. глядачів, продемонстровано 2 780 художніх і 1 830 хронікально-документальних та науково-популярних фільмів.

У 1975 році у школі-інтернаті відкрито кінотеатр «Орлятко».

Протягом 1976–1977 років у міському кінотеатрі було повністю замінено застарілу кіноапаратуру і живильні пристрої. Переобладнання сприяло покращенню кінопоказу. Було створено можливості для запровадження електронно-програмного обладнання автоматизованого кінопоказу АКП-1, яке в той період було встановлено в апаратному комплексі кінотеатру. Демонтаж і встановлення нового обладнання велися при безперервній дії кінотеатру. З метою удосконалення інформаційної служби була змонтована цікава новинка — автоматичний відповідач. Достатньо було з будь-якого телефону набрати спеціальний номер, і автомат давав чітку відповідь про те, які фільми демонструються у великому і малому залах, про початок сеансів. Це пристосування було змонтоване працівниками кінотеатру разом із спеціалістами районного вузла зв’язку. Паралельно вирішилося питання про двозмінний режим роботи. Це створило можливості для тих, хто працював на промислових підприємствах у другу і третю зміни, домогосподаркам, пенсіонерам дивитися фільми на денних сеансах. У ті часи вартість квитка становила 25 копійок на звичайні фільми і 30–50 коп. на широкоформатні.