Віртуальний музей міста Звягель
Головна сторінка
Карта сайту
Контакти

Релігія

Перун
Перун

Східні слов’яни були язичниками. Середньовічні автори знали язичництво у період його розквіту, але залишили про нього дуже мало свідчень. Літописи згадують головних шістьох слов’янських богів: Перуна, Стрибога, Даждьбога, Хореса, Семирагла та богиню Макош. Згадуються також Велес, Сварог, Род і Рожаниці.

Язичництво — це не просто релігія, це — світогляд, цілісна система уявлень про світ і місце людини у ньому. Боги уособлювали явища природи, космос, з часом — і суспільні процеси. У віруваннях і культах язичників відбивалися уявлення про світ, основні явища природи, стихії, добрі і злі сили.

Сварог
Сварог

Культове святилище східних слов’ян було виявлено і досліджене московським археологом І. П. Русановою неподалік Житомира — в Шумську, в нижній течії р. Гнилоп’яті. Це унікальний комплекс: святилище, могильник та поселення з лише одного житла, що, вочевидь, належало служителю культу.

У центральній частині святилища розташований великий стовп — ідол. Два менші стовпи стояли відповідно на північ і південь від великого стовпа, перед яким горіло велике вогнище. Вогонь у ньому горів довго і безперервно, про це свідчить товщина попелу. У південній частині святилища, де також було вогнище, у шарі попелу виявлені кості бика, у північній частині — скупчення курячих кісток. Давні слов’яни приносили в жертву богам биків і півнів.

Даджьбог
Даджьбог

Тут відбувалися поклоніння (жертвоприношення) могутнім силам природи — вітру, вогню, воді. Академік Б. Рибаков вважає, що це капище має людиноподібну конфігурацію і присвячене якомусь важливому жіночому божеству, можливо, Макоші, Живі або богині смерті — Бабі Язі (поруч знаходиться могильник). Святилище орієнтоване на північ, яка в уявленнях ранніх слов’ян символізує царство темряви, холоду і смерті.

Велес
Велес

У східних слов’ян такі святилища, очевидно, відігравали роль племінних язичницьких культових місць, куди сходились люди з усієї округи. Для східнослов’янських релігійних культів характерним є зв’язок з аграрними циклами, сільськогосподарським побутом населення. З аграрним культом пов’язані бог сонця Даждьбог і Хорес, бог тварин Велес, він же покровитель добробуту. Перун — наймогутніший серед богів.

Наприкінці І-го тисячоліття нашої ери язичництво слов’ян було дуже складною системою уявлень, міфологічних образів, які мали глибокі первісні коріння і шляхами віків пройшли різні перевтілення від мисливських небесних тварин, землеробських богинь родючості до патріархальних і військово-дружинних культів Перуна і Сварога. Поклоніння Перуну набуло значення князівського культу, безпосередньо пов’язаного з народженням держави.

Джерело: Антошевська Л. Релігія / Людмила Антошевська // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 26–27.
Ілюстрації: Персонажи славянской мифологии: Рис. словарь / Сост. А.А.Кононенко, С.А.Кононенко; Художник В.А.Кононенко. — К.: Фирма «Корсар», 1993. — 224 с.


Коментарі

Morrison71
24-10-2011 08:28

А у нас, на Лисій горі, зі Північним городищем, може теж було капище древніх древлян? Принаймні концтабір тих, хто будував лінію Сталіна там був. А може і в Яруні?
мариянна
22-05-2013 18:07

класно написано))

Ви можете залишити свій коментар до цієї сторінки



Ваше ім'я:         Код (введіть число 46):

   

Увага! Всі коментарі публікуються лише піcля перегляду модератором.
Це не є цензурою, це лише захист від спаму. Сподіваємося на розуміння 😉