Віртуальний музей міста Звягель
Головна сторінка
Карта сайту
Контакти
Віктор Ваховський,
голова міської асоціації краєзнавців

Будівництво

Будівельні організації

Одразу після війни в Новограді-Волинському було створено ремонтно-будівельну дільницю, яка здійснювала капітальний ремонт житлового фонду, шкіл, лікарень, дитячих установ, культосвітніх закладів тощо. Силами робітників цієї організації були збудовані один з кращих в республіці плавальний басейн та спортзали шкіл № 3 і № 5. У середині 1963 року на її базі організовано будівельно-монтажне управління № 78. Наступного року в ньому працювало 450 робітників.

З 1 січня 1966 року розпочала свою роботу нова пересувна механізована колона № 114 тресту «Житомирводбуд», яка будувала осушувальні системи: канали, шлюзи-регулятори та гончарний дренаж. Згодом підприємство отримало назву — УОС (управління осушувальних систем)

У 1966 році почалося спорудження асфальтового заводу республіканського тресту «Київдорбуд». Змінна норма переробки — 160 м² щебеню. Першими молодим підприємством були заасфальтовані вулиці Радянська та Лермонтова, привокзальна площа, навколишня територія машинобудівного заводу та реалбаза хлібопродуктів.

Розширив свою базу завод будівельних матеріалів, який освоїв виробництво дрібних конструкцій із залізобетону та блоків зі щебеню.

Комунальне будівництво

У 1958 році силами учнів середніх шкіл № 3 і 7 та працівників міського комунального господарства на лівому березі річки Случ, в районі електростанції, був закладений парк. У 1961 році там росли понад 2 000 осокорів, лип та кленів. Серед громадськості міста точилися дебати щодо назви нового парку. Дехто пропонував назвати його «Піонерським», інші — імені Лесі Українки. У парку планувалося розбити футбольне поле, бігові доріжки та волейбольний майданчик.

Дитячий пляж на Случі. Фото 1960-х років
Дитячий пляж на Случі. Фото 1960-х років

У 1963 році заасфальтований провулок Заводський біля машзаводу. У 1964 році в місті було збудовано і відремонтовано 16 500 м² бруківки, встановлено 180 ліхтарів денного світла. У 1966 році в основному завершено будівництво вулиць Лесі Українки і Котляревського, заасфальтована вул. Коцюбинського, впорядковано частину вул. Привокзальної. У 1967 році частково відновлена проїжджа частина вул. Радянської, укладено 9500 м² асфальтового покриття, закінчено брукування вул. Лесі Українки. У межах міста висаджено 76,6 га дерев, чагарників, квітів, значно оновлений сквер ім. Леніна.

У 1968 році виготовлена документація на реконструкцію міського парку і спорудження пляжу, введено в експлуатацію пожежне депо.

У 1969 році зроблено тверде покриття на вул. Пархоменка, Червоноармійській та Твіленової, відремонтовані вул. Лікарняна і тротуар від автобусної станції до машзаводу.

За період 1959–1969 роки у місті, за рахунок капітальних вкладів і коштів підприємств та організацій, було побудовано і знаходилося в стадії будівництва 78 промислових і житлово-цивільних об’єктів, у тому числі 47 житлових будинків, 4 дитячих садки, яслі, готель, ряд магазинів та інших споруд. Забудова міста велася відповідно до генерального плану, розробленого на 20 років. Розвивалося індивідуальне будівництво: за 1964–1969 роки прийнято в експлуатацію 417 будинків з житловою площею понад 15 000 м².

У 1960 році розпочалося будівництво навчальної бази ДТСААФ та комбінату побутового обслуговування.

У 1961 році на вул. Куйбишева (нині — Івана Мамайчука), поруч з міським стадіоном, велося будівництво двоповерхового міського комітету партії. Основна робота щодо спорудження котловану була виконана за допомогою екскаватора, що було на той час у місті новітньою технологією. При спорудженні будинку використовувалися два підйомні крани «Піонер». Завдяки механізації будівельного процесу будинок міськкому партії був зданий в експлуатацію достроково у 1962 році.

Житлове будівництво

У 1960 році на благоустрій міста використано 135 тис. крб., у 1964 — 191 тис. крб., на які побудовано 5,5 км шляхів, 10 нових багатоповерхових будинків житловою площею 10,6 тис. м² відремонтовані 141 житловий будинок. У комбінаті комунального господарства споруджені теплиця та новий готель.

Будинок Зуника, за ним новозбудований 5-поверховий будинок, на розі вул. К.Маркса (нині — Соборності) та Леніна (нині — Шевченка). Фото 1960-х років
Будинок Зуника, за ним новозбудований 5-поверховий будинок, на розі вул. К.Маркса (нині — Соборності) та Леніна (нині — Шевченка). Фото 1960-х років

У 1960 році побудований 66-квартирний житловий будинок з магазином і перукарнею на вул. Леніна, 1, через рік — 64-квартирний житловий будинок з магазином на вул. Шевченка, 5. 40-квартирний будинок на вул. К.Маркса (Соборності) з магазином у нижньому поверсі планувався до здачі в експлуатацію в травні 1961 року. У 1963 році зданий в експлуатацію житловий будинок на 120 квартир на вул. Володарського, 4 (нині — Надслучанська). Протягом 1964 року — 8-квартирний будинок на вул. Шаумяна, 24. На вул. Кірова (нині — Житомирська) — 60-квартирний будинок, будівництво якого БМУ-78 завершила на 3 місяці раніше строку, 120-квартирний будинок, 60-квартирний будинок, поруч з ним — на розі вул. Волі — ще один багатоквартирний будинок, на першому поверсі якого згодом розмістився гастроном «Світанок».

За 1965–1970 роки в місті побудовано 681 квартира, на благоустрій міста використано 1105,2 тис. крб. У 1960-ті роки тривала інтенсивна розбудова вул. Карла Маркса (нині — Соборності), на якій за 6 років побудовані такі житлові будинки:

№ будинкуКількість квартирРік здачі в експлуатацію
72а401961
70а451962
81 1964
79401965
77511965
82 1966
3581967

У 1966 році в місті збудовано 21 660 м² житла або 750 квартир. У 1967 році — 2 житлових будинки по 98 квартир. У 1968 році — 6 житлових будинків на 142 квартири. Загальна площа житла, зданого в експлуатацію у 1968 році, становила 6 998 м².

У 1968 році здано в експлуатацію перший у Новограді-Волинському кооперативний будинок на вул. Шолом Алейхема, 2, розпочато будівництво другого кооперативного будинку на 90 квартир на вул. Пушкіна, 6 та укомплектований членами кооперативу 70-квартирний будинок на вул. Гагаріна, 4. Бажаючий вступити в кооператив повинен був внести 42% коштів (пайових) загальної вартості квартири, далі протягом 15 років сплачувати відповідні суми з розрахунку 0,5% річних.

Щороку під індивідуальну забудову у місті виділялося близько 130 ділянок.


Джерело: Ваховський В. Соціалістичне будівництво у Новограді-Волинському / Віктор Ваховський // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 435–611.

Коментарі

Ви можете залишити свій коментар до даної сторінки



Ваше ім'я:         Код (введіть число 52):

   

Увага! Всі коментарі публікуються лише піcля перегляду модератором.
Це не є цензурою, це лише захист від спаму. Сподіваємось на розуміння :)
Наша сторінка у Facebook   Наш канал на Youtube

donate


Правильний CSS! Розробка та підтримка сайту © Віталій Терещук, 2009–2017.
Команда Музею: Віталій Терещук, Віктор Іконніков, Анатолій Сахно.
Передрук або відтворення матеріалів будь-яким способом повністю або частинами допускається лише з посиланням на джерело.