Віртуальний музей міста Звягель
Головна сторінка
Карта сайту
Контакти
Віктор Ваховський,
голова міської асоціації краєзнавців

Транспорт

Залізниця

На Новоград-Волинській залізничній станції завжди відповідально відносилися до облаштування прилеглої території. 1 квітня 1951 року на залізничному вузлі розпочався місячник з впорядкування і озеленення території станції. Зокрема заклали новий сквер, в якому облаштували клумби, посадили 360 фруктових і декоративних дерев. За підсумками Всесоюзного змагання на Південно-Західній залізниці у 1951 році Новоград-Волинська станція посіла перше місце з врученням перехідного Червоного прапора за здобуті успіхи. Указом президії ВР СРСР від 1 серпня 1953 року за довголітню і бездоганну роботу на залізничному транспорті нагороджені орденом Леніна машиніст паровозного депо Іван Терентійович Костишин та начальник вантажного пункту станції Самуїл Іонович Шехед. Орденом Трудового Червоного Прапора — колійний обхідник І. І. Довганюк і майстер вагонної дільниці Д. К. Колодюк. Медалями «За трудову доблесть» і «За трудову відзнаку» нагороджені складач потягів І. Я. Олійник, старший помічник начальника станції Д. Г. Савченко, секретар вузлового партійного комітету І. П. Калачиков.

Колектив станції активно працював над підвищенням якості обслуговування пасажирів, у 1956 році на вокзалі працювало бюро доставки квитків додому і попереднього продажу всіх необхідних проїзних документів. Можна було придбати квитки прямого сполучення до будь-якого міста країни. З 13 000 пасажирів 1700 скористалися послугами каси попереднього продажу квитків, близько 500 квитків доставили замовникам додому.

У 1959 році ввели в експлуатацію додаткову станційну колію, на вантажно-розвантажувальних операціях почали використовувати паровий кран, який пришвидшив роботи. Наприкінці цього ж року здали в експлуатацію три житлових будинки на 17 квартир.

У клубі залізничників, який мав 7 штатних працівників, деякий час працював хор та драмгурток. На клубній сцені ставили вистави, хоча їх рівень суттєво поступався роботам народного театру Будинку культури.

Автотранспорт

Протягом 1951–52 років автотранспортна контора пустила в експлуатацію 3 нових автобуси марки «ЗІС-155». За 9 місяців ними було перевезено понад 673 000 пасажирів. Добре працював шофер І. Шушпанов, вдвічі перевиконуючи виробничий план. Значний рух автотранспорту вулицями міста змусив міський відділ міліції подумати про встановлення постійних регулювальників на перехрестях вул. Леніна-Міжнародна і Леніна-Пушкінська

Одразу з появою першого міського автобусного маршруту, жителі міста стали критикувати нерегулярність поїздок. Крім цього, деякі громадяни дозволяли собі курити в автобусах, а кондуктори не звертали на це уваги. Враховуючи справедливу критику, міськвиконком затвердив графік роботи автобусів на маршруті, який вивісили на кінцевих зупинках. Однак кількість автобусів не вирішувала проблеми перевезення пасажирів. На зупинках створювалися давки, замість 40 пасажирів автобус змушений був перевозити до 70, що призводило до порушення графіку і поломок. Крім того, ділянка шляху біля вокзалу була абсолютно непридатна для руху транспорту, внаслідок чого автобуси не могли під’їхати до кінцевої зупинки. Проблем додавали і дітлахи. У зимовий період майже щоденно можна було побачити, як на людних вулицях міста натовпи підлітків на ковзанах чіплялися за кожну автомашину, перетворюючи шосе на каток.

Транспорт 1950-х років (вантажівка ЗіС-5 і автобус ЗіС-155)
Транспорт 1950-х років (вантажівка ЗіС-5 і автобус ЗіС-155)

За 10 місяців 1953 року автобусами було перевезено понад 710 000 пасажирів. Частина з них — на міжміських маршрутах. Автобусні лінії з’єднали наше місто з Києвом, сусідніми містечками Корцем, Ярунем та Рогачевим. Понад 400 000 пасажирів скористалися послугами внутрішнього міського автотранспорту.

На Баранівку та Ярунь у 1954 році з автобусної станції вирушало маршрутне таксі, яке було звичайною вантажною машиною, бортовий кузов якої накривався тентом і ставилися лавки. 3 1 червня 1954 року відкрито автобусне сполучення Новоград-Волинський — Ємільчине. Автобус відправлявся щоденно о 17.30. Курсувало й вантажне таксі.

Щоденно від автобусної станції відправлялися машини у міжобласні і міжрайонні рейси в шести напрямках. У перших числах червня почав курсувати автобус Новоград-Волинський — Ярунь — Житомир — Новоград-Волинський. Тільки за травень 1955 року було перевезено майже 250 тисяч пасажирів. Значно збільшився таксомоторний парк — у місті нараховувалося вже 15 легкових і вантажних таксі.

З весни 1955 року міська автотранспортна контора, яка містилася за адресою вул. Пушкінська № 28, розпочала продаж місячних білетів на проїзд в автобусах містом. 1955 рік став вдалим для транспортників — міський автобусний парк складався вже з 40 машин, які щоденно відправлялися за різними маршрутами. Жителі 15 сіл нашого району мали можливість користуватися автобусами. Перед новим 1956 роком відкрили автобусну лінію, яка з’єднала місто з кам’яним кар’єром. Загалом за 1955 рік автобусами перевезено понад 2 500 000 пасажирів.

1956 року містом щоденно курсували 4–5 автобусів, у вихідні дні в рейс виходило лише 2 машини. Через міську вузлову автобусну станцію проходили автоекспреси на Брест, Трускавець, Львів, Київ і Хмельницький.

У середині 1958 року автопарк поповнився двома новими автобусами на 18 місць у кожному та легковим автомобілем-таксі. На початку 1959 року відкрили новий міський маршрут «Лікарня — М’ясокомбінат» і два приміських: до сіл Колодянка та Миколаївка.

Подвір’я міського автопарку, яке містилося на території фортеці, у 1960 році нагадувало кладовище — зі 132 вантажних машин у рейс виходили щодня 65–70. Основна причина — брак запчастин.

У 1960 році щоденно через наше місто транзитом проходило 34 автобуси на Київ, Львів, Брест, Чернівці, Житомир та інші обласні центри. Збільшилось число автобусів, що курсували містом, налагоджено нічне чергування легкових таксі. Встановлений телефонний зв’язок з Житомиром і Рівне, що дало змогу повідомляти пасажирів про наявність вільних місць на рейсових автобусах. У 1960 році без відома міської влади маршрут «М’ясокомбінат — Лікарня» був замінений маршрутом «М’ясокомбінат — Залізничний переїзд», і не було виконано рішення про введення маршруту «Новоград-Волинський — Ржатківка».


Джерело: Ваховський В. Соціалістичне будівництво у Новограді-Волинському / Віктор Ваховський // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 435–611.

Коментарі

Ви можете залишити свій коментар до даної сторінки



Ваше ім'я:         Код (введіть число 99):

   

Увага! Всі коментарі публікуються лише піcля перегляду модератором.
Це не є цензурою, це лише захист від спаму. Сподіваємось на розуміння :)
Наша сторінка у Facebook   Наш канал на Youtube

donate


Правильний CSS! Розробка та підтримка сайту © Віталій Терещук, 2009–2017.
Команда Музею: Віталій Терещук, Віктор Іконніков, Анатолій Сахно.
Передрук або відтворення матеріалів будь-яким способом повністю або частинами допускається лише з посиланням на джерело.