Віртуальний музей міста Звягель
Головна сторінка
Карта сайту
Контакти
Віктор Ваховський,
голова міської асоціації краєзнавців

Підприємства харчової промисловості

Міський харчовий комбінат

У 1956 році на міському харчокомбінаті достроково запрацював виноробний цех. У липні його виробництво у грошовому вимірі перевищило 100 000 крб. У 1957 році на харчокомбінаті відкрито новий цех з виробництва ковбасних виробів, обладнаний високопродуктивними машинами. У квітні він випустив 3,5 тонни ковбас різних сортів, шинки та зельцу. Цех мінеральних вод комбінату у 1957 році виробляв фруктові напої — декілька сортів ситра.

Цехи харчокомбінату були розкидані на території міста і не завжди розташовувалися в приміщеннях, пристосованих для виробництва продуктів харчування. Зокрема, у підвальному приміщенні будинку № 33 на вул. Леніна виробляли ковбаси і вино, через що в кімнатах першого поверху було сиро та душно. Пар через підлогу проникав в житлові приміщення. Ситуація покращилася лише з відкриттям нових корпусів, один з яких обладнаний у 1960 році. Майже половину його зайняв цех безалкогольних напоїв. Дозувальний апарат на 12 патронів дозволяв за зміну випускати до 16 000 пляшок ситра. Крім того, встановили машину для миття пляшок, ванну, закупорювальні машини, транспортери і рольганги для завантаження продукції. Цех виробляв більше ситра, ніж усі харчові підприємства району у 1960 році, при цьому поліпшилася якість напоїв та знижена їх собівартість. Поряд, у цьому корпусі, були розміщені кондитерський і виноробний цехи, облаштовані новим устаткуванням: паровими котлами, фільтрами тощо. Почали випускатися нові сорти вин — «Переяславське», «Яблучне» та десертні.

Спиртовий завод

Після інтенсивної експлуатації обладнання Новоград-Волинського спиртового заводу періодично ставилося на капітальний ремонт. У 1958 році брагоректифікаційний апарат вимагав середнього ремонту, паровий котел і солододробарка — капітального. Відновлювальними роботами керував головний інженер І. Маламуд. Був встановлений зерноелеватор для подачі зерна із автомашини прямо на виробництво. Завдяки удосконаленням, зекономлено 10–15 тонн картоплі, яка була сировиною для виробництва спирту. У 1955 році в бродильному цеху закінчили монтаж високої чавунної колонки, всередині якої був спеціальний пристрій для вловлювання спирту, що раніше випаровувався у повітря. На початку 1957 року ввели в дію завальну яму з гідравлічним транспортером, що дозволило мати запас підготовленої сировини на 4–6 діб і вивільнити 6 робітників. Річна економія склала 70 000 крб.

Загальний вид на спиртзавод та Житомирський міст через р. Случ. Фото 1950-х років
Загальний вид на спиртзавод та Житомирський міст через р. Случ. Фото 1950-х років

Для працівників заводу збудовано 8-квартирний житловий будинок, для потреб виробництва — автомобільний гараж і майстерня. У 1959 році впроваджено поточний процес виробництва спирту.

18 серпня 1960 року в місцевій газеті з’явилося оголошення про те, що Новоград-Волинський спиртзавод перейменовано в Новоград-Волинський завод кормових антибіотиків. Таким чином було офіційно оголошено про перепрофілювання найстарішого підприємства міста, яке виробляло спирт ще з 40-х років ХІХ-го ст., за часів Уварових.

Хлібозавод

У 1952 році Новоград-Волинський хлібозавод випускав 7 видів хлібобулочних виробів. За шість місяців 1953 року асортимент продукції розширився до 25 видів. На початку вересня 1955 року завершено будівництво нової печі, що дозволило збільшити і розширити асортимент до 35 видів. У серпні цього ж року змонтована і обладнана нова хлібопекарська піч, встановлення якої збільшило виробничу потужність заводу більше, ніж на 20%. Крім того, значно розширився асортимент — налагоджено випікання високих сортів печива. Нова тістомісильна машина замінила роботу шести працівників.

У жовтні 1955 року змонтована конвеєрна піч удосконаленої конструкції. За планом повинно було випікатися 3,8 тонни хліба за зміну, фактично ж випікалося 4,6–4,9 тонни. На новорічні свята хлібозавод готував новинки: кренделі українські, калачі київські, плетінки з маком, торти, здобу звичайну і любительську.

Колектив хлібозаводу, піклуючись про своїх працівників, у 1957 році, за рахунок фонду підприємства, збудував житловий будинок. Більшість робіт виконали своїми руками.

Млини

При Новоград-Волинському млині у серпні 1954 року введений в дію новий олійний цех, який міг переробляти соняшник, льон, рапс, рижію та інші олійні культури. Млин будувався два роки.

Лубчицький млин. Фото 1970-х років
Лубчицький млин. Фото 1970-х років

Весною 1956 року, під час сильної повені, Лубчицькому млину були завдані великі пошкодження. Загальними зусиллями у короткий термін робота млину відновлена. Влітку обладнана загороджувальна батарея з каменю та бетону, яка захистила приміщення і агрегати від руйнівної сили води та льоду.

За післявоєнні роки млин повністю замінив старе обладнання. У 1960 році були замінені пневматикою шнеки — останнє, що нагадувало про минуле. Крім основної продукції — борошна — вироблялися комбікорма, середня продуктивність становила 3 тонни за зміну. Технологічний процес було механізовано: вибивання борошна проводилося автоматично, мішки зашивалися на машинці.

Сироварний завод

У 1952 році на заводі встановлено машину безперервної дії для виробництва масла та інше устаткування, наступного року — приводна морожениця, нові апарати у цеху молочного цукру. Механізовано два пастеризаційних пункти. Для заготівлі молока в Новограді-Волинському діяло 7 міських зливних пунктів. У січні 1955 року на заводі введена в дію нова машина інженера Мельошина для виготовлення високоякісного вершкового масла, продуктивність якої складала 1 тонну масла щогодини. У сироварному цеху встановлено пристосування для подачі сиру у підвали та навантаження його при відправці.

За успішне виконання плану першого півріччя 1957 року і за випуск доброякісної продукції завод відзначений третьою Всесоюзною премією ВЦРПС. У жовтні 1957 року завод відвідала делегація майстрів-маслоробів з Молдавської РСР, які ознайомилися з виробничими цехами, обладнанням, технологічними процесами виготовлення продукції та обмінялися досвідом роботи.

У 1960 році підприємство об’єднувало 7 цехів. 30 липня 1960 року було введено в дію новий цех морозива, що дало змогу вдвічі збільшити його випуск, знизити собівартість, поліпшити якість продукції та вивільнити двох робітників. Окрім основних видів продукції завод рік у рік збільшував випуск казеїну і лактози (молочного цукру), які вироблялися з відходів молока.

Через недосконалість виробничого процесу відходи потрапляли на прилеглу до заводу територію. Стічні води спускалися водостічною канавою вздовж вулиць Войкова, Котляревського, Ярунську у річку Смолка та забруднювали їх. Спорудження каналізації проводилось недбало, жителі вулиць неодноразово звертались до дирекції заводу та санепідемстанції про вирішення питання, але остаточно екологічна проблема була вирішена лише після перенесення заводу за межі міста у 1982 році.

Пивоварний завод

У 1951 році директором пивзаводу був М. Тимощук, якого змінив Распопов Іван Єгорович — Герой Радянського Союзу

У 1955 році на пивзаводі здана в експлуатацію нова парова котельня, завдяки чому технологічний процес варки пива поліпшився, час скоротився на 15%. Введення нової котельні дало можливість збудувати на території заводу теплиці для підшефного колгоспу імені Сталіна у с. Наталіївці, завдяки чому колгоспники взимку одержували свіжі овочі Слабким місцем підприємства була недостатня потужність холодильної установки, тому щороку взимку йшла активна заготівля льоду.

Основним споживачем Новоград-Волинського пива у 1950-ті роки були гірники Донбасу, куди хмільний продукт відвантажувався в бочках.

Головний і найстаріший корпус пивоварного заводу. Фото 1980-х років
Головний і найстаріший корпус пивоварного заводу. Фото 1980-х років

У 1960 році заводські раціоналізатори розпочавли чергову модернізацію пивзаводу. У мийнім відділенні слюсар Суріков удосконалив гнізда для пляшок мийної машини.

Були змонтовані розливна машина, машини для закупорювання пляшок і наклеювання етикеток, зроблений транспортер для подачі ящиків з пивом на автомашини, який завантажував машину за 15–20 хвилин, замість 3–4 годин вручну. За пропозицією С. Кубарського механізовано подачу жому на автомашини, перекачування сусла з фільтрувального чану в кип’ятильний та інші процеси.

У цеху безалкогольної продукції пивзаводу у 1956 році освоєний випуск нового напою під назвою «Український медок». На випуск 100 літрів продукції використовували 36 кг натурального липового меду. Напій мав добрі смакові якості і був приємний на запах. У вересні 1956 року перша партія «Українського медку» надійшла у торгову мережу міста.

З жовтня 1960 року спеціальний цех пивоварного заводу, збудований на базі джерела, що знаходилося на території спиртзаводу, почав виготовляти мінеральну воду «Новоград-Волинська столова вода». Вода мала мінерали, корисні для організму людини, які рідко зустрічаються в інших джерелах України. Новий цех, як на той час, був добре обладнаний: зроблені спеціальні забірні колодязі, джерело захищено від забруднення. Вода подавалася в апаратуру для газування системою насосів. Цех щоденно міг випускати більше 10 000 пляшок і повністю забезпечити мінеральною водою місто та сусідні райони в найбільш гарячі пори року.

М’ясокомбінат

У 1950-х роках м’ясокомбінатом вироблялося 45 видів різноманітних м’ясо-ковбасних виробів. Однак подальший розвиток підприємства стримувався слабкою матеріально-технічною базою та тим, що підприємство знаходилося в житловій зоні. Для вирішення проблеми прийнято рішення про перенесення його в район Лисої гори за колишнім селом Лідовка. Поруч знаходилася залізнична колія, що вирішувало проблему вивезення готової продукції. Наприкінці 1959 року розпочалися дослідницькі роботи і складання документації щодо спорудження механізованого м’ясокомбінату продуктивністю 50 тонн м’яса за зміну.

Джерело: Ваховський В. Соціалістичне будівництво у Новограді-Волинському / Віктор Ваховський // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 435–611.


Коментарі


Ви можете залишити свій коментар до цієї сторінки



Ваше ім'я:         Код (введіть число 31):

   

Увага! Всі коментарі публікуються лише піcля перегляду модератором.
Це не є цензурою, це лише захист від спаму. Сподіваємося на розуміння 😉